Деколи я був на самому дні,
Босим по дорозі, на обличчі піт.
Поділяв навпіл воду та хліб,
Ворогів і друзів не ділив.
Жив як хотів, без зайвих слів,
Розуміючи сивих вовків спів.
Іноді були тільки скелі крижані,
А деколи я міг перевернути світ.
Залиш мені місяць, залиш мені гори,
Я вже не самотній, світять мені зорі.
Полум'я вогонь, жертва хижака,
Так життя мінялося, як гірська ріка.
Залишив останню спробу жити знов,
Увійди всередину, заповни мою кров.